Главная › Новости

Вулиця імені Василя Барки

Опубликовано: 04.09.2018

Михайло Коцюбинський Урок 1

Виповнилося 110 років з дня народження видатного українського письменника, уродженця Полтавщини Василя Барки.

Львів: відкриття пам'ятника композитору М. Вербицькому

Увічнення

З ініціативи «Просвіти» та міської громадсько-наукової топонімічної групи на чолі із  Юліаном Матвійчук ом  в рамках декомунізаційних процесів розпорядженням голови ОДА Валерія Головка ім’я більшовицько-радянського військового діяча Миколи Щорса зліквідовано з топонімічної мапи:вулицю неподалік Київського залізничного вокзалу Полтави було перейменовано на честь Василя Барки . Щоправда, полтавська ватно-колорадська мерія не спромоглася на честь ювілею ні на інформаційно-меморіальну дошку, ні на нові таблички-покажчики назви вулиці, якою щодня ходять сотні пасажирів "Укрзалізниці"- як полтавців, так і гостей міста....А ще для державних інституцій є важлива місія-видання ПОВНОГО багатотомного зібрання творів Василя Барки,чого,на жаль,за 27 років незалежності не було зроблено. До речі,з ініціативи нардепа Костянтина Іщейкін а  Верховна Рада схвалила Постанову про відзначення 110- річчя на державному рівні. Товариство «Просвіта» ,зокрема автор цих рядків брали участь у консультаціях щодо напрацювання пропозицій до цієї Постанови,тож  якість її виконання мені небайдужа. Час покаже успішність реалізації. А  заплановано насправді чимало. Постановою пропонується  рекомендувати Кабінету Міністрів України влаштувати урочистості з нагоди відзначення 110-річчя з дня народження Василя Барки у столиці України – Києві, Полтаві, Лубнах за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, науковців, делегацій з областей;наукові, краєзнавчі, просвітницькі, творчі конференції, круглі столи, присвячені висвітленню життя та діяльності; тематичні просвітницькі, культурно-мистецькі заходи;  всеукраїнські і регіональні виставки у музеях України, бібліотечних та архівних установах із головною виставкою в Національному музеї Тараса Шевченка; показ на загальнонаціональних та регіональних каналах телебачення документальних фільмів.  Центральним та місцевим органам виконавчої влади , передусім Полтавській ОДА запропоновано затвердити регіональні плани заходів з підготовки та відзначення 110-річчя з дня народження Василя Барки і забезпечити їх виконання, передбачивши, зокрема, проведення ремонтних і реставраційних робіт, робіт з благоустрою і впорядкування об’єктів, пов’язаних з його ім’ям; сприяти  громадським та благодійним організаціям у їх діяльності щодо вшанування пам’яті та популяризації творчості Василя Барки, зокрема, встановлення його пам’ятників та меморіальних дощок; вжиття заходів із забезпечення благоустрою населених пунктів, пов’язаних із життям і творчістю Василя Барки. Рекомендовано Державному комітету телебачення і радіомовлення України: створити документальні фільми про життя та діяльність Василя Барки, організувати проведення тематичних радіо- і телепередач; забезпечити висвітлення заходів з підготовки та відзначення 110-річчя з дня народження Василя Барки. Запропоновано Українському державному підприємству поштового зв’язку «Укрпошта» видати серію поштових марок і листівок, присвячених 110-річчя з дня народження Василя Барки, а Національному банку України - випустити пам’ятну монету. 

ВК "Торнадо" 0 : 3 Дубляни-Зашків 31.10.2015

                                Коротка біографія

Український письменник і перекладач Василь Барка (справжнє ім'я та прізвище Василь Костянтинович Очерет, англ. Wasyl Otcheret-Barka) народився 16липня 1908 року у с. Солониця, нині Лубенського району Полтавської області. Помер  11.04.2003 року у  Глейн Спейн, США). Навчався в Лубенському духовному училищі («бурсі»), яке згодом було перетворено в трудову школу, закінчив Лубенський Педагогічний технікум (1927), працював учителем фізики і математики в шахтарському селищі Сьома Рота на Донбасі. 

Василь Барка

У 1930 році  в Харкові Василь Барка видає книгу поезій «Шляхи». Але «Літературна газета» звинуватила його у виявах «класово ворожого» світогляду, «буржуазному націоналізмі», у спробах відновити релігійний «пережиток капіталізму». Автора примусили публічно при всіх каятися на зборах Російської асоціації пролетарських письменників, до української секції якої він входив.

Друга  книжка В. Барки «Цехи» виходить 1932 році у Харкові, вона «ідеологічно правильна»  і  цілком на «виробничі сюжети». Вірші цієї збірки створювалися під враженням спостережень на заводі «Красноліт», де письменник був у «творчому відрядженні».

У 1940 він успішно захистив дисертацію, згодом читав лекції з історії західноєвропейської літератури на філологічному факультеті Ростовського університету.

У 1941 письменник добровольцем іде у «народне ополчення», хоча і має можливість звільнитися за станом здоров’я. Під час одного з наступів німців у 1942 його був тяжко поранено. Після розгрому Берліна разом з іншими вигнанцями-втікачами він здійснив 1000-кілометровий перехід до Авсбурга в табір «Ді-Пі» (табори переміщених осіб або Табори Ді-Пі (з англ. Displaced Persons, скорочено: D.P., а в трансліті: Ді-Пі) — скупчення «переміщених осіб» на території Західної Німеччини й Австрії, визволених з 1945 американськими, британськими й французькими військами. У таких таборах у реквізованих військових казармах, воєнних робітничих оселях, школах тощо, в 1947 перебувало 1,6 млн біженців (у основному зі Східної і Південно-Східної Європи) — в тому числі близько 200 000 українців-авт.). У 1950 р. за офіційним дозволом Василь Барка переїхав до Америки, де працював над історією української літератури.

За кордоном видав окремі частини під назвами «Хліборобів Орфей, або кларнетізм», «Правда Кобзаря» (1961). Кілька років працював редактором на радіостанції «Свобода». Великий успіх мала проза: романи «Рай» (Нью-Йорк, 1953), «Жовтий князь» (Мюнхен-Нью-Йорк, 1963; Київ, 1991), роман у віршах «Свідок для сонця шестикрилих» (1981).

У романі «Жовтий князь» автор розповів світові про трагічні події в Україні 1932-1933. Останні три роки Василь Барка хворів, розбитий паралічем, немічний, втративши сили з надмірної праці.

                                          Корисні посилання

Запрошую прочитати матеріал авторства Валентини Панченко.  Цю статтю  цими днями  опублікував  всеукраїнський культурологічний тижневик «Слово Просвіти» .

Життєвий шлях і твори

Роман про голодомор-геноцид 1932-33 років «Жовтий князь»